Фотоапарат Canon EF + FD 35 mm /2.0

Фотокамера Canon EF -  однооб'єктивний дзеркальний вузькоплений фотоапарат із ручним фокусуванням вироблявся компанією Canon у період між 1973 і 1978. Він сумісний з об'єктивами, що мають байонет Canon FD-Mount. Фотоапарат був сконструйований як електронна версія топової камери Canon F-1. Тому EF має міцну конструкцію та міцний металевий корпус, як у F-1, але не підтримує моторний привод для транспортування плівки та не має змінний видошукач.

 

Canon EF містить селеновий фотоелемент для вимірювання експозиції в діапазоні EV 18 до EV — 2 за принципом середньозваженого виміру (в горизонтальній площині). Знімання вертикально орієнтованих зображень вимагає певної обережності з боку користувача. Під час знімання вертикальних кадрів бажано орієнтуватися на замір у горизонтальній площині.

Canon EF може працювати в режимі «AE зі змінною діафрагмою» (зазвичай званий пріоритетом витримки) або в повністю ручному режимі, де фограф контролює як витримку, так і діафрагму. Під час використання в автоматичному режимі можна заблокувати поточне значення діафрагми, а потім за потреби змінити композицію зображення, натиснувши невелику кнопку поруч із ручкою перемотування плівки.

 

Для автоматичної експозиції потрібні об'єктиви з кріпленням FD або можна вистовзувати в ручному режимі з байонетом FL.

 

Камера використовує унікальний закрив серед 35-мм дзеркальних фотокамер Canon: металеві ламелі з вертикальним ходом у фокальній площині — Copal Square.  Незазвичай довгі витримки (від 1 секунди до 30 секунд) контролюються електронним способом, тоді як коротші (від 1/1000 секунди до 1/2 секунди) повністю механічні. Це дуже корисно для економії заряду батареї та дає змогу використовувати камеру навіть із розрядженими батареями. Вимикач живлення системи вимірювання та зняття блокування зі спускової кнопки закрива відбувається поворотом важеля  сведення на 15 градусів від корпусу камери одним рухом великого пальця. На осі головного вимикача розташована кнопка багаторазової експозиції. Натискання на це під час зведення затвора запобігає просуванню плівки. Лічильник кадрів також блокується, у такий спосіб зберігається правильну кількість кадрів. Canon розмістила червоний світлодіод роботи таймера електронного затвора зліва від пентапризми. Світлодіод також використовується для перевірки батареї.

 

Фокусувальний екран на Canon EF не може бути замінений користувачем. Перші моделі мають мікропризмінне коло, пізніше — розділений екран із кільцем мікропризми навколо нього. Зазвичай, вся інформація про видошукачі забезпечується механічними пристроями, які проєктуються у видошукач за допомогою оптики всередині корпусу камери. Діапазон обраних швидкостей затвора завжди видно в нижній частині видошукача, а вилка зображає поточну обрану швидкість. Справа розміщена шкала з настроюванням діафрагми, де стрілка вказує на діафрагму, яку вибирає вимірювач експозиції камери, а також автоматично встановлює за умови, що об'єктив FD встановлений на зелений символ A (або зелений на старих об'єктивах). 

 

Живлення електромеханічного затвора й експонометра були дві 1,35 В батареї PX 625, але камера має регулятор напруги, який дає змогу використовувати батареї 1,5 В. EF — єдина камера в лінійці Canon з ручним фокусуванням 1960-х і 1970-х років (яка містить FTb, F-1 і FT), яку можна використовувати зі звичайними 1,5вольтовими батареями без модифікації внутрішньої електроніки.

 

Як і всі дзеркальні фотокамери Canon до 1987 року, EF приймає об'єктиви Canon FD з кріпленням. Діапазон швидкості затвора становила від 1/1000 секунди до 30 секунд (налаштування 15 і 30 секунд фактично дають 16 і 32 секунди, зберігаючи в такий спосіб послідовність подвоєння). Х-синхронізація була 1/125 секунд. Камера передбачає налаштування чутливості плівки від 12 ASA до 3200 ASA.

 

EF також має автоспуск і режим вимірювання, який також можна використовувати для попереднього перегляду глибини різкості. Дзеркало також можна заблокувати на тривалі витримки, щоб мінімізувати тремтіння камери.